І
Напишу я листа
На папері розгорнутих небес.
Моя туга проста,
І душа не чекає вже чудес.
Журавлині ключі
Відлетіли у вирій до весни,
Як повернуться вони –
Я уже забуду…
Приспів.
Ту, що неначе троянда цвіла,
Ту, що зі мною недовго була щаслива ,
Ту, що розтала, немов би імла –
І не лишила у серці тепла.
II
І, можливо, колись
Листоноша постукає в твій дім,
Ти поглянеш увись –
Буде небо прозорим, а на нім –
Журавлині ключі,
Ніби ноти загублених пісень…
І у той, весняний день
Знову я згадаю…
Приспів.
Та, що неначе троянда цвіла,
Та, що зі мною недовго була щаслива ,
Та, що розтала, немов би імла –
І не лишила у серці тепла.