І
Чом дівчино зажурилась,
Чом не чуть твоїх речей?
То бувало щебетала,
Ой, як у саду соловей.
То бувало щебетала,
Ой, як у саду соловей.
ІІ
Любилися, кохалися,
Як зерно в горісі
А тепер ми розійшлися,
Ой, як туман по лісі.
А тепер ми розійшлися,
Ой, як туман по лісі.
ІІІ
Любилися, кохалися,
Як голубів пара
А тепер ми розійшлися,
Ой, як чорная пара.
А тепер ми розійшлися,
Ой, як чорная пара.
ІV
Чом дівчино зажурилась,
Чом не чуть твоїх речей?
То бувало щебетала,
Ой, як у саду соловей.
То бувало щебетала,
Ой, як у саду соловей.
