І
Я знов про Карпати слова підбираю
І серце моє на вершині відкрите.
З козацьких доріг до карпатського краю
Мені ти ще ближче розвиднений світе.
Я тут лише вдома і думку лелію,
Що гори для мене – то вічні підпори.
Забуду на мить про людську веремію
І мужність душі вже ніхто не поборе.
Приспів.
Звіку нам судилась Україна
Вічний плин Славутича Дніпра
І Карпат усміхнена гостина
Та степів таврійських сивина.
ІІ
Ми з попелу долі не раз воскресали
І бачили сонце в прийдешній зорі
Нас бурі під небом не раз колисали
Та ми живемо на славетній Землі.
Живемо безсмертям твоїм, Україно,
І радісний промінь несемо в очах.
До тебе нестримно серця наші линуть
До тебе, Вкраїно моя!
Приспів.
